Під приводом пандемії: що можна купувати без тендеру і яке покарання за зловживання замовників

Від березня 2020 року задля боротьби з COVID-19, замовники можуть купувати необхідні ліки та обладнання у постачальників за спрощеною процедурою. Що це означає та на які товари розповсюджується? Яка відповідальність передбачена для замовників, що зловживають цим правом – пояснює адвокат платформи “Свої Люди” (Bihus.Info) Віталій Гусак.

У березні Верховна Рада України прийняла закон, спростивши процедуру закупівель для боротьби з пандемією COVID-19. Розділ X Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було доповнено пунктом 3-1 такого змісту: “установити, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Що це означає?

Закон визначає декілька видів процедур закупівель, вони залежать від вартості предмета закупівлі:

• від 0.01 грн. до 50 тис. – закупівля не проводиться, а укладається прямий договір і публікується звіт,
• від 50 тис. до 200 тис. для товарів і послуг (до 1.5 млн. для робіт) – проводиться спрощена закупівля в деяких випадках публікується звіт,
• від 200 тис. для товарів і послуг (1.5 млн. для робіт) до 133 тис. євро для товарів і послуг (5 150 тис. євро для робіт) – проводяться відкриті торги або переговорна процедура або конкурентний діалог або торги з обмеженою участю.

Відповідно до цих змін, замовники можуть укладати прямі угоди з постачальниками щодо товарів та послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України (від 20 березня 2020).

Які товари і послуги можна купувати без тендеру?

Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Це лікарські засоби, тести ПЛР, медичні прилади, та навіть автомобілі швидкої допомоги. Повний перелік зазначено тут.

Тобто, укладати прямі угоди без тендеру/, можна щодо певного переліку товарів, робіт і послуг, які визначені в Постанові, щодо всіх інших товарів, робіт і послуг застосовується Закон на загальних підставах.

Однак, іноді замовники закуповують товари, роботи, послуги, які не включені в цей перелік, використовуючи згадану спрощену процедуру. Також, деякі замовники використовуючи спрощену процедуру закупівель, не публікують договір про закупівлю та/або всі додатки до нього. Законом визначено, що навіть по договору, що укладений без використання електронної системи закупівель, в електронній системі закупівлі замовник має оприлюднити звіт – договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону.

Яка ж відповідальність передбачена за такі порушення?

В статті 44 Закону вказано, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені службові особи несуть відповідальність згідно із законами України.

Отже, можемо говорити про такі види відповідальності, як:

• дисциплінарна;
• адміністративна; 
• кримінальна.

Дисциплінарна відповідальність 

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Як вказано в ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Адміністративна відповідальність

Адміністративні порушення порядку визначення предмета закупівлі, ненадання документів, порушення строків розгляду тендерної документації, неоприлюднення інформації про закупівлю, тощо – тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн, відповідно до ст. 164-14 Кодексу України).

Кримінальна відповідальність

Чинним законодавством України кримінальна відповідальність за порушення проведення процедур закупівель не передбачена.  

У разі доведення відповідними органами факту наявності в діях керівника, голови та  членів тендерного комітету, уповноваженої особи ознак злочину, ці посадові (службові) особи можуть нести відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, що передбачені розділом XVII Кримінального кодексу України, а саме:
– зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);
– службове підроблення (ст. 366 КК України)
– службова недбалість (ст. 367 КК України);
– прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України)
– та за вчинення кримінальних правопорушень у сфері правопорушень проти власності, що передбачені розділом VI розділом КК України, а саме: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України).

Звернутись з повідомленням про порушення процедури закупівель чи зловживанням спрощеною процедурою можна:

• безпосередньо до замовника,
• до засновника замовника та/або до органу, якому замовник підконтрольний,
• за наявності ознак кримінального правопорушення до правоохоронних органів.

Якщо ви активіст/журналіст і помітили порушення процедури закупівель, або ж використання спрощеної процедури там, де це не дозволено законом, звертайтесь до юристів платформи “Свої Люди” від Bihus.Info.
Адвокат платформи “Свої Люди” (Bihus.Info) Віталій Гусак.