Ситуації, коли журналісти викривають корупційні схеми, розслідування спричиняє резонанс, але жодної реакції від правоохоронців немає – не рідкість. Проте, небажання силовиків розслідувати такі історії – не єдина причина відсутності проваджень.
Що варто знати журналістам під час складання заяви до будь-якого правоохоронного органу? Чому деякі заяви є безперспективними, і на що має право заявник вже після відкриття провадження?
Юрист проєкту “Тисни” (Bihus.Info) Андрій Сербін зібрав ключові помилки журналістів і активістів, що знижують шанси на покарання фігурантів.
1. Неправильна кваліфікація кримінального правопорушення (і чи є злочин взагалі)*.
Ще перед поданням заяви потрібно правильно кваліфікувати кримінальне правопорушення, перевірити чи відповідають наявні факти елементам складу кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України (тобто, чи відповідають дії особи статтям з Особливої частини Кримінального кодексу України).
Якщо сумніваєтесь – проконсультуватись з юристом чи адвокатом, адже саме від кваліфікації (тобто Статті, яку за вашими даними було порушено), залежить, які докази потрібно навести в заяві, та в який орган з цією заявою звертатись.
2. Факти в заяві не відповідають поняттю «склад кримінального правопорушення»*.
Що це означає?
Простими словами – зміст вашої заяви не містить всіх потрібних ознак кримінального правопорушення (не містить всіх елементів його складу).
Що має бути виписано в заяві? Всі 4 елементи складу кримінального правопорушення, а саме:
- об’єкт кримінального правопорушення (на що завжди посягає кримінальне правопорушення і чому воно завжди заподіює певної шкоди, це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом);
Приклад об’єкту: місцевий/державний бюджет, майно територіальної громади, майно лікарні, власність міста, законна професійна діяльність журналістів. - об’єктивну сторону кримінального правопорушення (дія чи бездіяльність, що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об’єкту);
Приклад об’єктивної сторони: привласнення, розтрата або заволодіння коштами/майном; переслідування журналістів, відмова в наданні інформації на запит, фізичне перешкоджання.
Примітка: У кримінальних правопорушеннях з так званим матеріальним складом має бути встановлений причинний зв’язок між дією (бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, що настав.
- суб’єкт кримінального правопорушення (особа, яка вчиняє кримінальне правопорушення, відповідно до частини першої статті 18 Кримінального кодексу України);
Прикладами суб’єктів можуть бути різні фізичні особи. Це залежить від кваліфікації правопорушення (статті та її частина). Важливо запам’ятати, що юридичні особи (підприємства, організації, установи, політичні партії, громадські організації і т.д.) НЕ можуть бути суб’єктами. Водночас, у будь-якої юридичної особи є керівник, якого можна знайти в ЄДР, який і буде суб’єктом в разі ймовірного кримінального правопорушення.
- суб’єктивну сторону кримінального правопорушення (ознаками суб’єктивної сторони, як елементу складу, є вина, мотив і мета кримінального правопорушення).
Згідно зі статтею 191 КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом (ця логіка має бути зрозумілою з вашої заяви, без умислу – немає порушення).
3. Викладення інформації у формі фактів та тверджень (замість оціночних суджень).
Це стосується не тільки заяви про правопорушення, а важливе ще на стадії написання матеріалу (статті, публікації). Оскільки трапляються ситуації, коли у журналіста недостатньо доказів або докази є спірними. Тому краще використовувати оціночні судження або припущення.
Як не варто робити: у стверджувальній формі звинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення (адже згідно зі 62 Конституції України особа вважається невинуватою до обвинувального вироку в суді).
Наприклад, “сьогодні працівники НАБУ затримали прокурора Іванова І.І., який отримав неправомірну вигоду у вигляді готівкових коштів у сумі 1 мільярд доларів США та використав при цьому свої фіктивні фірми”.
Як можна робити: “сьогодні працівники НАБУ затримали прокурора Іванова І.І., який зі слів правоохоронців, підозрюється у отриманні неправомірної вигоди у вигляді готівкових коштів у сумі 1 мільярд доларів США та використав при цьому ймовірно наближені до нього підприємства з ознаками “фіктивності”.
Пам’ятайте, що цими діями ви захистите себе від позовів про захист честі, гідності та ділової репутації. Наприклад, завдяки оціночним судженням Суд дозволив називати Шарія “кремлівським проектом”, і захистив журналіста у спорі з СБУ.
4. Відсутність доказів і посилань.
Як під час складання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, так і під час публікації матеріалу розслідування, ваші висновки повинні грунтуватись на доказах та інформації з першоджерел, на які в обов’язковому порядку робляться посилання та(або) додаються до матеріалів у вигляді копій.
Що це означає? Навіть якщо певний факт можна знайти на сайті декларацій, або в офіційному реєстрі, чи він вважається загальновідомим в журналістській спільноті, заява і матеріал мають містити посилання, що підтверджує викладені твердження.***
Як не варто робити: Ви описуєте порушення виявлені під час проведення тендеру у системі “Прозоро”, а при цьому не робите на посилання сам тендер.
Як варто робити: “встановлено, що 01.01.2020 на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України веб-сайті https://prozorro.gov.ua/ Державним підприємством “ААА” (далі – Замовник) оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури для потреб оборони, найменування: «Дуже потрібні речі», ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-01-000001-x.
5. Невірно визначений орган, до якого потрібно направляти заяву
Ще одна проблема заявника – помилка при встановленні органу, до якого потрібно звертатись. Через це заява може або дуже довго перенаправлятись до потрібного органу, або взагалі не розглядається.
Як визначити відповідний орган? Вам допоможе стаття 216 Кримінального процесуального кодексу України «Підслідність», або юрист/адвокат (звернутись за допомогою до якого можна на платформі “Свої Люди”).
Наприклад, якщо йдеться про одержання народним депутатом України, депутатом обласної ради або суддею суду загальної юрисдикції неправомірної вигоди – потрібно звертатись до Національного антикорупційного бюро України, а якщо про привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою певної районної адміністрації службовим становищем – до управління Нацполіції відповідного району, або якщо йдеться про перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу – до Державного бюро розслідувань.
6. Незнання своїх прав (як заявника)
Що має знати журналіст/активіст/заявник?
– упродовж 24 годин після подання заяви слідчий або прокурор має внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
– заявником вважається особа, що звернулась із заявою про кримінальне правопорушення,
– заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування».
Якщо будь яке з цих прав порушується – варто звернутись за допомогою до юристів.
Висновки:
– Є чотири ознаки, які утворюють склад кримінального правопорушення. І саме ці 4 ознаки мають бути зазначені та виписані в заяві, щоб описуване діяння можна було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
– Важливо правильно кваліфікувати правопорушення та орган, до підслідності якого воно потрапляє.
– Головними помилками журналістів при підготовці заяви є: недостатня кількість доказів та відсутність посилання на чіткі факти порушень, використання тверджень замість оціночних суджень, некоректне визначення суб’єкту кримінального правопорушення.
– Якщо за заявою журналіста було відкрите кримінальне провадження, він/вона має право отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, подавати додаткові докази та отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
І пам’ятайте, кваліфікована юридична підтримка завжди підвищує шанси перетворити матеріал на кримінальне провадження і покарати фігурантів.
Знайти свого юриста, отримати кваліфіковану безкоштовну допомогу і дотиснути фігурантів можна на платформі “Свої Люди” від Bihus.Info.
Примітки
* — Відповідно до частини першої статті 2 Кримінального кодексу України: «Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом». Згідно із частиною першою статті 11 Кримінального кодексу України: «Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення».
Кваліфікація кримінального правопорушення – це кримінально-правова оцінка вчиненого особою діяння шляхом встановлення його кримінально-правових (кримінально значимих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, та встановлення відповідності (тотожності, ідентичності) ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Примітка: кого більше зацікавила суб’єктивна сторона, можуть звернутись до статей 23, 24, 25 КК України
Стаття 68 Конституції України “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності”.
Так наприклад Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою у справі № 761/37180/17 постановив наступне: “Постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у частині визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію, інформації стосовно ОСОБА_3 , поширеної ПрАТ «Телеканал «Інтер» ІНФОРМАЦІЯ_1 на телевізійному каналі «Інтер» у передачі «ІНФОРМАЦІЯ_2», наступного змісту: «Только за последний год ОСОБА_3 летал в Франкфурт, Анталию, Цюрих, Милан, Амстердам, Будапешт, Сплит, Женеву. Неделями там был. И еще вопрос – с какой целью украинский чиновник, занимающий высокий пост в МВД, в 2014-м, и 15-м летал в Москву и с кем встречался?»; «Полицейский на рабочем месте бывает редко, дольше пяти вечера не задерживается. По утрам он в фитнес – центре, в дневное время в дорогих ресторанах столицы», а також зобов’язання її спростувати скасувати та залишити у цій частині в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада”.